Всесвітній тиждень раціонального використання антибіотиків 2018

Потрібно діяти зараз: ми ризикуємо залишитися без антибіотиків.

«Подумай двічі. Порадься з лікарем» і «Неправильне використання антибіотиків створює загрозу для всіх нас» – дві ключові тези Всесвітнього тижня раціонального використання антибіотиків 2018 (World Antibiotic Awareness Week, WAAW), інформаційно-освітньої кампанії Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ),  яка проходить у світі із 12 по 18 листопада. Головні завдання проекту – підвищення рівня усвідомлення людством проблеми росту стійкості до антибактеріальних лікарських засобів (ЛЗ) та розвиток найкращих практик, застосовуваних громадськістю, медичними працівниками, державними інституціями тощо для уникнення подальшого розвитку та поширення антибіотикорезистентності у світі.

Ріст антимікробної резистентності (АМР), який призводить до скорочення можливих варіантів лікування небезпечних інфекцій, є однією з найбільших загроз для здоров’я людcтва за всю його історію. За інформацією британського урядового проекту AMR Review, щороку стійкість до антибактеріальних ЛЗ спричиняє 50 000 смертей у Європі та США; у світі через антибіотикорезистентність щороку гинуть близько 700 000 хворих на бактеріальні інфекції, ВІЛ/СНІД, туберкульоз, малярію. Насторожує факт зростання випадків виявлення бактерій, резистентних до антибіотику резерву (колістин), що свідчить про високу ймовірність швидкого розповсюдження захворювань, що не піддаються лікуванню доступними антибактеріальними препаратами. Автори проекту AMR Review припускають, що за відсутності ефективних кроків задля подолання загрози, до 2050 року у світі щороку реєструватиметься 10 000 000 смертей, спричинених АМР, тобто кожні три секунди внаслідок антибіотикорезистентності помиратиме одна людина. Це більше ніж смертність від онкологічних захворювань, яка реєструється у світі сьогодні1.

Зростання стійкості до антимікробних лікарських засобів є надзвичайно актуальним питанням для України. За інформацією Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, кожний третій громадянин країни вважає, що антибіотики ефективні в боротьбі з вірусними та застудними захворюваннями, а кожний другий українець із тих, хто приймає антимікробні препарати, насправді не потребує антибактеріальної терапії2. Країна займає одне з перших місць у світі за поширеністю мультирезистентного туберкульозу (МРТБ): як повідомляє МОЗ, у 2016 році у країні зареєстровано 8709 випадків МРТБ3.

З огляду на масштаби проблеми та глобальну загрозу АМР для здоров’я людства, питання протидії зростанню стійкості до антибіотиків винесено за рамки наукових дискусій та ініціатив представників системи охорони здоров’я і фармацевтичного сектора. Сьогодні тема антимікробної резистентності знаходиться в полі зору як Організації об’єднаних націй (ООН), так і «Великої сімки» та «Великої двадцятки». Крім того, у 2015 році ВООЗ схвалила резолюцію, відповідно до якої держави світу зобов’язані розробити національні плани боротьби з антимікробною резистентністю.

Привернути увагу суспільства до проблеми нераціонального і неправильного використання антибіотиків у практиці охорони здоров’я людини та тварин, що призводить до появи і розповсюдження стійкості мікроорганізмів до антимікробних препаратів, покликаний і Всесвітній тиждень раціонального використання антибіотиків. На відміну від минулих кампаній, цього року WAAW не обмежився однією загальною темою: регіонам і країнам, які долучатимуться до акції, запропоновано провести в рамках кампанії п’ять тематичних днів, кожний із яких буде присвячений одній із цілей Глобального плану дій із боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів (покращення розуміння питань антибіотикорезистентності, накопичення знань про АМР завдяки дослідженням та епіднагляду, зниження захворюваності, оптимізація використання антибіотиків, збільшення державних та приватних інвестиції в розробку нових лікарських засобів, діагностичних інструментів і вакцин).

Антибіотикорезистентність є одним із найбільших викликів сучасності у тому числі для фармацевтичної галузі. У прагненні допомогти світовій спільноті подолати АМР фармацевтична компанія GSK, як глобальний лідер із виробництва вакцин, призначених для профілактики бактеріальних захворювань, та антибактеріальних препаратів, взяла на себе зобов’язання одночасно за кількома напрямками, зокрема щодо профілактики інфекційних захворювань, створення інноваційних лікарських засобів та динамічного середовища для досліджень і розробок у сфері антимікробної терапії.

Зусилля компанії оцінені на міжнародному рівні: GSK посіла перше місце серед восьми інноваційних фармацевтичних виробників світу у загальному рейтингу Бенчмарк* антимікробної резистентності 2018 (Antimicrobial Resistance Benchmark 2018)4.

Бенчмарк антимікробної резистентності 2018 – перший незалежний аналіз зусиль найбільш активних гравців фармацевтичної галузі світу у боротьбі з поширенням резистентних патогенів – був представлений на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) в січні 2018 року. Дослідження виконано Фондом «Доступності медицини» (Access to Medicine Foundation) – незалежною неприбутковою організацією, яку підтримують Фонд Білла і Мелінди Гейтс, уряди Великої Британії та Нідерландів. Бенчмарк АМР ґрунтується на оцінці десяти основних показників: дослідження та розробка (R&D) лікарських препаратів, розробка вакцин, антимікробний стюардшип**, ризики для навколишнього середовища, якість виробництва, доступ (реєстрація та вартість ліків), навчання медичних працівників, спостереження за АМР, інформативність і якість упаковки, належна промоція. Аналізом охоплено діяльність 30 фармацевтичних компаній – лідерів галузі.

GSK є першою в категорії R&D, якій в Бенчмарк АМР 2018 було приділено особливу увагу. Компанія лідирує за всіма напрямками в категорії «Дослідження та розробка лікарських препаратів» і  має найбільше портфоліо антимікробних засобів у розробці. Сьогодні GSK розробляє 55 нових препаратів (зокрема 13 вакцин), при цьому програмами доступу і стюардшипу охоплені більшість проектів.

Згідно з даними Бенчмарк АМР 2018, GSK найбільше серед усіх фармвиробників інвестує в заходи, спрямовані на боротьбу з антимікробною резистентністю, і є найбільш відкритою в інформуванні щодо ризиків для довкілля. За показником якості виробництва компанія також отримала найвищу оцінку аналізу разом із шістьма іншими фармацевтичними виробниками.

Що більше продається антибіотиків, то більшою проблемою стає надмірне нераціональне їх використання. Для боротьби з цим чотири фармацевтичні компанії зробили кроки для відокремлення бонусів співробітників відділу продажів від обсягу продажів антибіотиків. Зразковою, на думку авторів Бенчмарку АМР 2018, у цьому питанні є діяльність GSK, у якій відокремлення відбулося на глобальному рівні.

Важливою передумовою стримування АМР є доступність антибактеріальних засобів, рекомендованих міжнародними настановами для лікування найбільш поширених інфекцій. Однак коли препарат втрачає патентний захист, небагатьом інноваційним компаніям вдається балансувати між доступністю та забезпеченням антибактеріальними препаратами. Прикладом ефективності зусиль у цьому напрямку є діяльність GSK.

Першим кроком для забезпечення доступності антибіотика є реєстрація. GSK зареєструвала свої антимікробні препарати в більшості країн з низьким і середнім рівнем доходу. Під час встановлення ціни на лікарський засіб на національному рівні компанія враховує численні соціально-економічні фактори, зокрема фінансові можливості пацієнтів, захворюваність на інфекційну патологію, фінансування охорони здоров’я, соціально-економічну ситуацію. У результаті оригінальні лікарські засоби компанії GSK можуть коштувати менше, ніж деякі генеричні версії.

Паралельно із заходами, спрямованими на цінову доступність, GSK підтримує належну промоцію своїх продуктів, що включає проведення навчальних програм для медичних працівників, інформування стосовно АМР у маркетингових матеріалах.

Також автори Бенчмарк високо оцінили зусилля GSK у напрямку моніторингу антимікробної резистентності, відмітивши ініційоване компанією у 2002 році міжнародне дослідження антибіотикорезистентності Survey of Antibiotic Resistance (SOAR)5 у країнах Близького Сходу, Африки, Латинської Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону та СНД, до якого у 2011 році приєдналася Україна. Національним координатором проекту став Юрій Фещенко, професор, доктор медичних наук, директор ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (Київ).

Дослідження SOAR, яке фокусується на визначенні чутливості ключових патогенів негоспітальних інфекцій дихальних шляхів Streptococcuspneumoniae та Haemophilusinfluenzae до антибактеріальних препаратів, у 2014–2016 рр. зосередилося на моніторингу даних резистентності у східноєвропейських країнах: Румунії, Болгарії, Ховатії, Сербії, Росії, Чехії, Словаччині, Україні та Греції.

Дані дослідження антимікробної резистентності SOAR 2014 – 2016 рр. мають на меті допомогти у розробці локальних рекомендацій для лікарів щодо призначення антибактеріальних препаратів і це, в свою чергу, сприятиме стримуванню рівня антибіотикорезистентності в регіоні.

Для боротьби з антимікробною резистентністю важливе значення має той факт, що GSK відкриває загалу всі отримані дані моніторингу АМР і співпрацює з іншими організаціями з метою створення онлайн баз даних із вільним доступом, що об’єднають усю наявну інформацію.

 

 

*Бенчмарк – еталонне тестування продуктивності; процес визначення, розуміння й адаптації наявних прикладів ефективного функціонування компанії з метою покращення власної роботи.

**Антимікробний стюардшип – систематичні дії, спрямовані на навчання та мотивування медичних працівників призначати антимікробні препарати за рекомендаціями, заснованими на доказах, із метою попередження надмірного застосування цих препаратів і, відповідно, антимікробної резистентності.

 

GSK – один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров'я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще та жити довше. GSK – інноваційна компанія, якій довіряють. Матеріал створений за сприяння ТОВ ««ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна».